
Описание
Все происходит в лагере Ласточка Юрий Конев снова приехал в эту смену он встретит свою любовь этот человек Владимир Давыдов и как в книге ЛЕТО В ПИОНЕРСКОМ ГАЛСТУКЕ им мешала Маша Сидорова ЧАСТЬ СИТУАЦИЙ В ФАНФИКЕ ВЗЯТО ИЗ КНИГИ, ЧАСТЬ НЕГО ЭТО ФАНТАЗИЯ АВТОРА желаю вам хорошего чтения! Фанфик будет вестись на русском и на украинском языке. Українці вибачте цей текст не влазить українською мовою. В 2 томе Вероника это дочь Владимира и Юрия она не из детдома! а как она появилась ви узнаете позже!
Часть 2
03 февраля 2025, 11:14
Запутанные городами
1 глава "Встреча с первой любовью" Том
Все еще началось в 2006 году в Лагере "Ласточкино гнездо" Я до сих пор помню этот запах дерева, вкусных булочек, яблони с которой все и началось тогда. И самый главный запах – самый родной, какой только был это аромат ивы.
Там я и встретил свою первую и последнюю любовь, в своей жизни...
~Лагерь 2006 лето~
Юрий (мысли): Снова этот лагерь, я уже здесь 6 год езжу и никакого толка нет, я здесь вех как свои 5 пальцев знаю. Он там стоит мой друг Миша как всегда он снова потерялся в 3 соснах, он там стоит Мария красавица, но характер у нее не ахти, как всегда будет делать вид что она главная, хотя она здесь никто, она даже не вожатая.
Он там и вожатая наша стоит Ирина и Ольга Леонидовна баба старая всегда меня дрюкает ни за что и всегда говорит что в ее молодости было лучше чем сейчас. Так рядом с ней Евгений наш физрук, и около него паренек... Стоп парень!? Он не выглядит какой подросток ему на вид лет 19, может это новый вожатый
Стоп парень!? Он не выглядит какой подросток ему на вид лет 19, может это новый вожатый. Надо будет узнать, как его зовут.
Так надо подойти и поздороваться с Ириной что ли, а то снова будет обижатьсяться.
Юрий: Добрый день Ирина Петровна! Как мы давно не виделись, я даже начал скучать по вам)
Ирина: Юра это снова ты!? О Господи, помоги нам выжить эту смену. Я твой сарказм еще в приветствии услышала, как тебе не стыдно так к старшим разговаривать!? И еще я просила меня не называть по отчеству
Юрий: Ну Ирина Петровна какой еще сарказм, я к вам с чистой душой разговариваю, а вы.да к старшим разговаривать!? И еще я просила меня не называть отчество
Юрий: Ну Ирина Петровна какой еще сарказм, я к вам с чистой душой разговариваю, а вы.....
Ирина: Ну ладно, все забыли эту ситуацию
Юрий: Я еще хотел кое-что спросить!
Ирина: Что ты хочешь?
Юрий: А кто это возле вас стоял, что это за паренёк?
Ирина: Ааа ты о Владимире? Это новый вожатый 5 отряда, он хороший парень в университет поступает на экономику или на инженера.... Короче я забыла он вообще хорош, он бери с него пример!
Юрий (мысли): Надо узнать что это за "идеальный" парень, хотя на вид он действительно красивый, темные волосы, очки он метр 185 наверное, и внешность как мне нравится...
Хотя и я не плохой, высокий метр 179 шатен и весь в веснушках думаю каждый человек о таком мечтает, хотя по моей репутации и не скажешь, так Юрка хватит фантазировать, так надо пойти и заняться чем-нибудь...
Продолжение следует....
__________________________
Українська версія
Заплутані містами
1 глава "Зустріч з першим коханням" Том
Все розпочалось у 2006 році в Лагері "Ластівчине гніздо" Я досі пам'ятаю цей запах дерева, смачних пампушок, яблуні з якої все і розпочалось тоді. І самий головний запах самий рідний, який тільки був це аромат верби.
Там я і зустрів своє перше та останнє кохання, в своєму житті...
~Лагерь 2006 літо~
Юрій(думки): Знову цей лагер, я вже тут 6 рік їжджу і ніякого толку немає, я тут віх як свої 5 пальців знаю. Он стоїть мій друг Мишко як завжди він знову загубився в 3 соснах, он стоїть Марія красуня, але характер в неї не ахті, як завжди буде робити вигляд що вона головна, хочя вона тут ніхто, вона навіть не вожата.
Он і вожата наша стоїть Ірина та Ольга Леонідівна баба стара завжди мене дрюкає нізащо і завжди каже що в її молодості було краще ніж зараз, так рядом з неї Євгеній наш фізрук , около нього хлопчина...
Стоп хлопець!? Він не виглядає які підліток йому на вигляд років 19, може це новий вожатий
Треба буде взнати як його звати.
Так треба підійти та привітатися з Іриною чи що, ато знову буде ображатися що я з нею не привітався.
Юрій: Добридень Ірина Петрівна! Як ми давно не бачилися, я навіть почав сумувати за вам)
Ірина: Юрко це знову ти!? О Господи допоможи нам вижити цю зміну. Я твій сарказм ще в привітані почула, як тобі не соромно так до старших розмовляти!? І іще я просила мене не називати по батькові
Юрій: Ну Ірино Петрівно який ще сарказм, я до вас з чистою душею розмовляю а ви...
Ірина: Ну ладно, все забули цю ситуацію
Юрій: Я ще хотів дещо спитати!
Ірина: Що ти хочеш?
Юрій: А хто це біля вас стояв що це за хлопчина?
Ірина: Ааа ти про Володимира?
Це новий вожатий 5 відтряду, він хороший хлопець он в університет поступає на економіку чи на інжинера.... Короче я забула він взагалі хороший, он бери з нього приклад!
Юрій(думки): Треба взнати що це за "ідеальний" хлопець, хоча на вигляд він і справді гарний, темне волосся, окуляри він метр 180 напевно, і зовнішність як мені подобається...
Хоча і я не поганий, високий метр 177 шатен і весь у веснявках думаю кожна людина о таком мріє, хоча за моєю репутацією і не скажеш, так Юрко хватить фантазувати, так треба піти та зайнятись чимось...
Продовження слідує